Організація краєзнавчої роботи в школі.
(З досвіду роботи вчителя історії Баймулдіна Аліжана Наріманович ГУ «Яблунівська ЗОШ» Енбекшільдерского району Акмолинської області)
Прагматичне сучасне покоління, захоплене Інтернетом, сучасними засобами зв'язку все більше йдуть в свій віртуальний світ, відриваючись від реального життя, від свого історичного минулого.
Все більше суспільство стикається з фактами жорстокості, грубого ставлення до старших, втрачається зв'язок поколінь. Але ж у казахів з традиціями знання семи предків передавалося і прищеплювалася повага до старших.
На сьогоднішній день досить актуальним є повага до історичних пам'ятників, адже часто в ЗМІ з'являються повідомлення про факти вандалізму.
Утриманське ставлення до природи призводить до погіршення екологічної ситуації в краї, в зв'язку з цим виховую в учнів екологічну культуру.
Високі показники захворюваності учнів це результат малорухливого способу життя. У зв'язку з цим я, вибираючи нові форми роботи, не забуваю про здоров'я сберегающей технології.
Конституція Республіки Казахстан зобов'язує «Зберігати історичні пам'ятники та інші цінності» ст. 37. Виходячи, з цієї статті Конституції, перед школою стоїть завдання: а) збереження і поширення знань з історії свого краю;
б) всебічне вивчення соціально-економічного, політичного і культурного розвитку села, краю, а також їх природних даних;
в) участь в експедиційної роботі;
г) організація екскурсійно - туристичної роботи шляхом проведення бесід, екскурсій, виставок, шляхом перепису, через друк;
е) формування почуття любові, гордості, патріотизму за свою малу батьківщину.
Виходячи, з актуальності питання, я вважаю, що реалізація даного проекту дозволяють розширити знання з історії краю і формує почуття поваги до історичного минулого свого краю, оточуючим людям, активну громадянську позицію, підвищити самооцінку, формує у дітей розуміння того, що він також є часткою історії, і своїм справами може внести вклад в розвиток історії свого краю, країни.
В ході краєзнавчої діяльності учні, в результаті спілкування з оточуючими отримають потужний заряд енергії, зіткнення з мудрістю старшого покоління, їх життям, виховують почуття поваги до старшого покоління.
Експедиційна діяльність формує фізичну витривалість, почуття взаємовиручки.
Важливу роль в досягненні цих завдань відіграє шкільне краєзнавство, створення шкільного музею.
Історичне краєзнавство в школі проводиться на уроках, факультативних заняттях, у позакласній роботі.
Одна з головних особливостей краєзнавчої роботи полягає в тому, що вона включає в себе елементи дослідження. Не можна обмежувати краєзнавчу роботу тільки викладом на уроках готових знань про своє краї, взяті з навчальних посібників та іншої літератури, опускаючи важливу частину краєзнавчої роботи: безпосередню участь, як вчителі, так і учнів в пошуково-дослідницької діяльності з вивчення місцевої історії.
Тому в пошуках нових фактів, відомостей учні школи періодично виїжджають до обласного центру, в столицю для збору даних з історії села, краю. Так, наприклад, учні школи виїжджали в м Кокшетау і в обласному архіві вивчали періодичну пресу 30-х років XX століття, збираючи по крихтах відомості про край.
При роботі учнями розробляється пошуковий план:
-
Тема. До якого періоду відноситься тема.
-
Що і де шукати?
-
Робота з картотекою, довідниками.
-
Робота з фондами.
-
Обробка зібраного матеріалу.
Так само при відвідуванні музеїв перед учнями стоїть ряд цілей, завдань, розробляються теми пошукової роботи. Учні школи, незважаючи на віддаленість нашого населеного пункту, часто бувають в музеях: Президентського культурного центру, в обласному історико-краєзнавчому музеї. Перед кожною поїздкою проводиться попередня робота: розробляються індивідуально для кожного учня теми, план роботи з даної теми (пр. №1). Всі зібрані матеріали йдуть на поповнення даних з історії нашого краю.
Для розширення знань про природу свого краю учні школи згідно з розробленими планами здійснюють експедиції, де вивчають окремі височини, водойми, рослинний і тваринний світ. Такі заходи дають потужний заряд енергії любові до навколишньої природи.
Важливою складовою краєзнавства є формування екологічної культури, прагнення зберегти те, що нам дає природа для наступних поколінь.
Учні школи виявили в 2 км. на схід від с. Яблунівка на занедбаному полі молоді сосни і берези і взяли під свою опіку, ведуть спостереження згідно з розробленим планом. Завдяки проведеній роботі по збереженню лісу, учні свідомо відмовилися від живих ялинок замінивши на штучні.
Учні школи здійснюють велопробіги в сусідні населені пункти з метою відвідування, покладання квітів до пам'ятників, загиблим в роки війни і зустрічі з ветеранами цих сіл. Так був здійснений велопробіг Яблунівка - Бірсуат (30 км.), Яблунівка - Заураловка (24 км.), Яблоновка- Мамай (38 км.).
Невід'ємною частиною краєзнавчої роботи є організація екскурсії, виставок в музеї з учнями школи та односельцями. Ці екскурсії готуються членами гуртка.
Зв'язок з місцевими ЗМІ є однією зі складових краєзнавчої роботи, адже все, що було видобуто в ході копіткої роботи, стає надбанням громадськості, широкого кола осіб саме через пресу.
Для збереження історичного минулого свого населеного пункту для наступних поколінь необхідно створення історико-географічного збірника.
Для планомірної та організованої краєзнавчої роботи необхідно мати відповідний план роботи. У ньому вказується назва гуртка, його керівник. Розробляються цілі і завдання, обов'язки членів гуртка, організаційна структура гуртка: в ньому вказується голова, кількість груп, спрямування їх діяльності. Наприклад: історико-краєзнавча, гідрометеорологічна, екологічна група.
Організаційна структура музей: сектор історії села, сектор історії краю, сектор історії школи.
Розробляється план заходів гуртка (пр.№2).
Розробляються заняття гуртка (пр. №3).
Необхідною документом музею є його паспорт, інвентарна книга, книга відгуків відвідувачів музею.
Для поглибленого вивчення історії краю розроблений профільний курс «Історія мого краю».
Історичний і краєзнавчий матеріал може використовуватися в ході вивчення окремих тем, так, наприклад, при розробці уроку-суду на тему «Розвиток Казахстану у другій половині 20-х і 30-х рр. XX століття »,« Колективізація »і ін.
Результатом кропіткої, багаторічної роботи став випуск історико-географічного збірника «Яблоновка- минуле і сьогодення».
Додаток №1.
№ теми
Тема
план
1
Пам'ятники Астани.
-
Назва пам'ятника.
-
Автор.
-
Опис пам'ятника.
-
Його історія.
2
Історія Астани.
-
Коли і як виник.
-
Місцезнаходження.
-
Назва міста і з чим пов'язано.
-
Опис міста.
3
Пам `ятки міста.
-
Ім'я, назва.
-
Де розташований.
-
Хто автор.
-
Опис.
-
Історія походження.
4
Давня історія краю.
-
Археологічні знахідки.
-
До якого віку відноситься.
-
Опис знахідки.
5
Матеріальна культура казахів краю
-
Опис предметів, речей.
-
Дата виготовлення.
-
Матеріал виготовлення.
-
Як використовувався в побуті.
додаток №2
№
заходи
терміни
відповідальний
1
Заняття гуртка.
п'ятниця
2
оформлення музею
постійно
3
Збір матеріалів по музею.
4
Збір нових експонатів.
постійно
5
Створити збірку історії школи.
до кінця уч. року
6
Переробити інвентарну книгу.
до кінця 3 год.
7
Продовжити спостереження, перерахунок за самосеянимі соснами і березами на південний схід від села.
жовтень, березень, травень
8
Вести спостереження за погодою.
постійно
9
Проводити екскурсії в музеї.
10
Експедиція.
нач.іюня
додаток №3
№
теми
терміни
обладнання
1-2
Географічне положення і розміри села.Практичне заняття.
3-4
Місцева погода і клімат. Практичне заняття.
5-6
Поверхня нашого села.
7-8
Практичне заняття. Екскурсія.
9-10-11
Корисні копалини нашого села. Екскурсія. Практичне заняття.
12-13
Води нашого села, району та їх використання. Практ. заняття
14-15
Грунти нашого району. Практична робота.
16-17
Рослинність нашого села, району. Практична робота.
18-19
Тварини і комахи села. Практична робота.
20-21
Охорона природи. Практична робота
22-23
Господарство нашого села. Практична робота.
24-25
Освіта в нашому селі. Практична робота
26-27
Виробнича характеристика на сучасному етапі. Практична робота
28
Екскурсія на струм.
29-30
Наші односельці. Практ. робота
31
Культурне життя села.
32
Спортивне життя села.
33-34
Практ. заняття. Підсумкове заняття.