Олена Сульдіна
Педагогічний досвід «Формування патріотичних почуттів у дошкільників за допомогою ознайомлення з історією рідного краю»
Обгрунтування актуальності і перспективності досвіду. Його значення для вдосконалення навчально-виховного процесу.
Проблема патріотичного виховання підростаючого покоління сьогодні одна з найбільш актуальних. Як би не змінювалося суспільство, виховання у підростаючого покоління любові до свого краю, гордості за неї необхідно завжди. В даний час актуальність проблеми виховання визначається самим життям, станом молодого покоління, перспективами його життєдіяльності в нових умовах. Можна констатувати глибоку кризу духовності суспільства в цілому. Воно проявляється в негативному ставленні до історії Вітчизни, його культури, традицій, у втраті сенсу життя і життєвих цінностей. У дітей спостерігається зниження не тільки рівня мовного розвитку, а й пізнавальної сфери, недостатність розвитку різних видів сприйняття, уваги, пам'яті. Тому виникають труднощі у формуванні соціальної і культурної компетентності, яка передбачає знання культурних особливостей народу, його історично сформованих звичок, традицій, норм поведінки й етикету, а так само вміння розуміти і правильно використовувати їх в процесі спілкування. Тому робота в даному напрямку є актуальною.
Знайомство дітей з рідним містом, з історико-культурними, національними, географічними, природними особливостями формує у них такі риси характеру, які допоможуть їм стати патріотами і громадянами своєї Батьківщини. Адже яскраві враження про рідну природу, про історію рідного краю, отримані в дитинстві, нерідко залишаються в пам'яті людини на все життя. «Мала Батьківщина» дитини - це і природа, яка його оточує, сім'я, будинок, дитячий садок, це і пам'ятні місця міста, його історичні та культурні центри, промислові підприємства міста, це і відомі люди, гордість і слава нашого краю. У зв'язку з цим значно зросла роль освітніх установ, в рамках якої відбувається духовно - моральне, патріотичне становлення дітей, підготовка їх до самостійного життя.
Актуальність досвіду полягає ще і в тому, щоб донести до свідомості колег, батьків, дітей важливість даної проблеми, активізувати взаємодію між сім'єю і дитячим садом.
Це породило ряд протиріч, які повинен вирішити даний досвід:
• між необхідністю формування у дітей патріотичних почуттів і недостатньою опрацюванням цього процесу в умовах традиційного навчання в дитячому садку;
• між необхідністю формування у дошкільнят певної системи знань про рідне місто і недостатньою обізнаністю батьків про історію рідного міста, про людей, які прославили його.
Звідси випливає проблема дослідження - яким чином знайомити дітей старшого дошкільного віку з рідним містом, щоб сприяти вихованню патріотичних почуттів.
Умови формування провідної ідеї досвіду, умови виникнення, становлення досвіду.
Одним з пріоритетних напрямків в роботі дитячого садка є пізнавальний розвиток дітей. В рамках даного напрямку мною була обрана тема досвіду «Формування патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку за допомогою ознайомлення з історією рідного краю».
Відповідно до ФГОС ДО пізнавальний розвиток передбачає розвиток інтересів дітей, допитливості та пізнавальної мотивації, формування первинних уявлень про себе, інших людей, об'єктах навколишнього світу, про малу батьківщину і Вітчизні, уявлень про соціокультурні цінності нашого народу, про вітчизняні традиції і свята.
Велику роботу по вихованню у дітей патріотичних почуттів важливо починати ще з дитячого садка. Уже в дошкільному віці дитина може і повинен знати, в якій країні він живе, чим вона відрізняється від інших країн. Необхідно здійснювати роботу по вихованню у дітей любові до рідного краю і його людям. Виховувати почуття гордості за своє місто. Привчати дітей дбайливо ставитися до того, що створено руками дідусів і бабусь, мам і тат, до їхньої праці, до всього, що їх оточує, підтримувати чистоту і порядок у громадських місцях, брати участь у створенні краси та порядку в своєму дворі, на території дитячого саду.
Тема ця досить актуальна по ряду причин. По-перше, допомагає отримати дитині ранній соціальний позитивний досвід реалізації власних задумів. По-друге, все зростаюча динамічність всередині громадських взаємин, вимагає пошуку нових, нестандартних дій в самих різних обставинах. Нестандартність дій ґрунтується на оригінальності мислення.
Початком роботи по темі актуального педагогічного досвіду стало проведення первинної діагностики знань дітей по ознайомленню з рідним містом, розробленої автором досвіду на основі зразкової загальноосвітньої програми «Дитинство» під редакцією Т. І. Бабаєвої, А. Г. Гогоберидзе, З. А. Михайлової.
Було виявлено, що діти мають недостатні знання про рідне місто, його історію, традиції, пам'ятки, пам'ятники, кращих людей. В результаті моніторингу: високий рівень склав - 10%; середній рівень - 40%; низький рівень - 50%.
Анкетування батьків показало, що на питання «Чи можливо патріотичне виховання в дитячому садку?» 90% опитаних відповіли «так». На питання «Чи знайомі Ви з родоводом своєї сім'ї?», «Чи є у Вашому домі сімейні традиції?», «Чи відвідуєте Ви музеї, виставки і т. Д.?» 17% батьків відповіли «ні».
Отримані дані дозволяють констатувати той факт, що традиційне навчання не забезпечує достатнього рівня сформованості у дітей знань про малу батьківщину, уявлень про соціокультурні цінності нашого народу, про вітчизняні традиції.
Провідна педагогічна ідея досвіду полягає в удосконаленні роботи з дітьми по морально-патріотичного виховання через ознайомлення з рідним містом в процесі проектної діяльності.
В даному досвіді систематизований виховно -освітній процес по формуванню патріотизму у дошкільнят, заснований на любові до рідного краю, змінено підхід до організації освітньої діяльності.
Теоретична база досвіду.
В сучасних законодавчих документах ( «Закон про освіту», освітні стандарти, освітні програми) чітко вказані напрямки роботи з патріотичного виховання дошкільнят. Моя робота по даному напрямку будується на основі регіонального модуля програми дошкільної освіти «Ми в Мордовії живемо». Методологічною основою досвіду є положення вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі психології та педагогіки. Розробкою питань ознайомлення дітей з навколишнім світом займалося чимало педагоги, психологи, філософи, лінгвісти. Так на основі системи роботи, запропонованої Алешиной Н. В. в книзі «Ознайомлення дошкільнят з навколишнім і соціальною дійсністю» автором досвіду були розроблені конспекти освітньої діяльності за різними напрямками. Для складання перспективного плану роботи була використана програма Н. Г. Зеленової, Л. Є. Осипової «Ми живемо в Росії», результатом освоєння якої є виховання майбутнього покоління, що володіє духовно-моральними цінностями, цивільно патріотичними почуттями, що поважають культурну, історичне минуле Росії.
Технологія досвіду. Система конкретних педагогічних дій, зміст, методи, прийоми виховання та навчання. Мета досвіду: Формування морально-патріотичних почуттів дошкільнят в процесі знайомства з рідним містом. Досягнення поставленої мети патріотичного виховання шляхом ознайомлення з історією свого міста здійснюється при вирішенні наступних завдань:
- Формувати у дітей любов до рідного краю, до рідного міста і його історичного минулого.
- Здійснювати ознайомлення дошкільнят з історичним, культурним, географічним, природно-екологічний своєрідністю рідного міста.
- Розвивати зв'язне мовлення дітей, збагачувати і активізувати їх словник, вчити вільно мислити, фантазувати.
- Розвивати пізнавальний інтерес до вивчення рідного міста, краю.
- Виховувати у дітей любов і прихильність до сім'ї, дому, дитячого садка, рідній вулиці, місту. Формувати бажання зберігати чистоту і порядок в своєму місті.
- Виховувати емоційно-ціннісне ставлення і почуття гордості за своє рідне місто і його жителів.
- Посилити роль сім'ї у вихованні морально-патріотичних почуттів дітей.
Дуже важливо, щоб в кожному дошкільному закладі обобщался і систематизував педагогічний досвід, присвячений рідному краю. Суттєву допомогу в організації системи патріотичного виховання може надати діючий на базі дитячого садка міні музей «Хата старовини». Музей - це навчальна і розвиваюче середовище, яка дає найістотніший результат в героїко-патріотичному вихованні.
Для ознайомлення дітей з рідним містом проводився проект «Подорож по рідному місту», в ході якого дітям було запропоновано ідею стати пішоходами і піти на пізнавальну прогулянку по місту, в якому знаходиться дитячий сад. Знайомили дітей з вулицею, супутніми їй поняттями, а також правилами культурної поведінки в місті і найпростішими правилами дорожнього руху. Прищеплювалися елементарні практичні навички безпечної поведінки на міських вулицях як пішоходів для збереження життя і здоров'я собі і оточуючих.
Формування патріотичних почуттів проходить ефективніше, якщо дитячий сад встановлює тісний зв'язок з родиною. Необхідність підключення сім'ї до процесу ознайомлення дошкільників з соціальним оточенням пояснюється особливими педагогічними можливостями, якими володіє сім'я і які не може замінити дошкільний заклад: любов і прихильність до дітей, емоційно-моральна насиченість відносин, їх загальна спрямованість. Все це створює сприятливі умови для виховання вищих моральних почуттів. Дитячий садок в своїй роботі з сім'єю повинен спиратися на батьків не тільки як на помічників дитячого закладу, а як на рівноправних учасників формування дитячої особистості.Основним джерелом вражень дошкільників є їх найближче оточення, та суспільне середовище, в якій вони живуть.
Важливо, щоб діти, сприймаючи матеріал, активно думали. Цьому допомагають такі методичні прийоми, як порівняння, питання, індивідуальні завдання, звернення до досвіду дітей, пропозиція задавати питання один одному і вихователю, ігрові прийоми і так далі.
Для досягнення високих результатів робота будується у співпраці з батьками, вузькими спеціалістами, вихователями. Для організаційно-педагогічної роботи педагогом були підготовлені консультації, пам'ятки, буклети. В рамках педагогічної ради ДНЗ проведена консультація «Формування морально-патріотичних почуттів дошкільнят в процесі знайомства з рідним містом».
Аналіз результативності.
В результаті проведеної роботи, діти стали більш допитливі, спостережливі, збагатилася їх мова. Бесіди, екскурсії, заняття розширили і поглибили знання дошкільнят про рідне місто, його жителів, пам'ятних місцях. Все це сприяло вихованню почуття гордості і любові до рідного краю. Про це можна судити за результатами проведеної діагностики на основі зразкової загальноосвітньої програми «Дитинство» під редакцією Т. І. Бабаєвої, А. Г. Гогоберидзе, З. А. Михайлової.
У підсумку, загальний рівень наступний: 70% дітей мають міцні знання про рідне місто, 30% - допускають незначні неточності.
Вважається важливим результатом і зросла активність батьків (на 56%) в участі життя дитячого саду, групи. Досвід застосування проектної діяльності в процесі морально-патріотичного виховання дозволяє говорити про розвиток у дітей громадянськості, патріотизму в процесі знайомства з рідним містом через проектну діяльність. Діти відрізняються більш високим емоційно-позитивним ставленням до рідного міста, їх цікавить, чому місто влаштований саме так, звертають увагу на естетичну середу міста. Вони з задоволенням включаються в проектну діяльність, пов'язану з пізнанням малої батьківщини, в дитяче колекціонування, проявляють початку соціальної активності: беруть участь в соціально значимі події, переживають емоції, пов'язані з подіями воєнних років і подвигами городян, прагнуть висловити позитивне ставлення до літніх жителям міста.
Труднощі і проблеми при використанні даного досвіду.
Виховання почуття патріотизму у дошкільника - процес складний і тривалий, що вимагає від педагога великої особистої переконаності і натхнення. Ця вельми копітка робота повинна вестися систематично, планомірно в усіх групах, в різних видах діяльності і за різними напрямками: виховання любові до близьких, до дитячого садка, до рідного селища, до республіки, до своєї країни.
Найбільшу трудність у вихователів викликає робота з ознайомлення дошкільнят з історією міста, його визначними пам'ятками. Щоб дітям було цікаво, треба вміти піднести матеріал дохідливо, зрозуміло, емоційно, починаючи з того, що дітей оточує, що вони можуть безпосередньо спостерігати, поступово розширюючи коло знань.
Працюючи в цьому напрямку, необхідне переосмислення завдань виховання, як першочергового пріоритету в освіті. Виховання повинно стати не окремим елементом педагогічного впливу, а необхідної органічною складовою педагогічної діяльності, інтегрованої в загальний процес навчання і розвитку.
Необхідність підключення сім'ї до процесу ознайомлення дошкільників з соціальним оточенням, пояснюється особливими педагогічними можливостями, якими володіє сім'я і які не може замінити дошкільний заклад: любов і прихильність до дітей, емоційно-моральна насиченість відносин, їх громадська, а не егоїстична спрямованість і ін. Все це створює сприятливі умови для виховання вищих моральних почуттів. Дитячий садок в своїй роботі з сім'єю повинен спиратися на батьків не тільки як на помічників дитячого закладу, а як на рівноправних учасників формування дитячої особистості.
Патріотичне виховання можна назвати одним з найбільш складних напрямків по ряду причин: особливості дошкільного віку і багатоаспектність поняття "патріотизм" в сучасному світі.
При народженні дитина - чистий аркуш, малюй на ньому, що хочеш. Ось і залишають на цьому аркуші свій слід все, хто стикався з дитиною. Добре, якщо ті, з ким спілкується маленька людина, розумні, добрі, високоморальні люди.
Адресні рекомендації щодо використання досвіду.
Даним педагогічним досвідом роботи можуть скористатися в практиці вихователі дошкільних освітніх установ, що реалізують загальноосвітню програму дошкільної освіти та додаткової освіти.
Представлений досвід може викликати інтерес у педагогів в області морально патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку, батьків- бажаючих взяти участь у вихованні та всебічному розвитку своїх дітей.
Свій матеріал розмістила на сайтах:
МДОУ «Дитячий садок №66» - http://ds66sar.schoolrm.ru,
МААМ- http://www.maam.ru/users/986982