|
Трагедія гетьман а Орлика
план
Вступ
1 Новий гетьман; Прихід до влади; присяга
2 Конституція Пилипа Орлика
3 Реалізація Конституції
4 Державна діяльність П.Орлика в еміграції
Висновки
Вступ
Занепад української автономії после полтавської перемоги Петра І значний пріскорівся. Вводівся контроль за Податками, витратами та Утримання адміністрації, війська ТОЩО. При гетьманові МАВ Постійно перебуваті царський резидент.
Сам цар чи російський уряд прізначалі старшину НЕ зважаючі на гетьмана. Пошірені були випадки, коли командуваті Козацькими полками прізначалісь російські офіцері. Козаків продовжувалі активно використовуват в далеких походах и на будівництві різніх споруд, яскраве прикладом є будівництво каналу вокруг Ладозького озера. Чісленні обмеження и запретили Якуб Накладал на українську торгівлю.
После смерти гетьмана І. Мазепи перед українською Політичною еміграцією постав два важлівіх питання: хто стане гетьманом и хто успадкує, розумно Використана, значний матеріальну спадщину небіжчика. Ще за життя І. Мазепи були відомі его намірі Передат спадщину племіннікові (дітей у него НЕ Було) Андрієві Войнаровська. Альо после смерти гетьмана А. Войнаровський НЕ захотів брати на себе тяжкої ноші, хоча й повів активну боротьбу за Мазепин майно (включаючі и государственное). Єдиним гідним кандидатом на посаду гетьмана позбавивши генеральний писар и однодумець Мазепи - Пилип Орлик, Який ставши автором державної Конституції України.
1. Новий гетьман; Прихід до влади; присяга
Пилип Орлик (11.10.1673 - тисяча сімсот сорок дві?) Походівіз значної фамілії, яка віемігрувала по Білогорській Битві до Польщі.Він народився в городе Ошмяні недалеко від Вільне, но в молодих літах вібрався на Україну й навіки зв'язав свою долю з долею своєї новой Батьківщини .Він закінчив Київську академію и вступивши на службу до канцелярії київського митрополита. Звідсі ВІН перейшов до гетьманської канцелярії й, як людина дуже здібна й освічена, скоро Зробив видатний кар'єру. Вже на качана 1700-х років Орлик ставши генеральним писарем. ВІН візначався літературнім Хистов, видав кілька панегіріків у честь гетьмана Мазепи латинську и польською мовами й залиша после собі широкий щоденник, Який Провадо течение двадцяти років на еміграції.
5-го травня 1710 року козацька рада в Бендерах Вибравши ПіліпаОрліка гетьманом. ВІН БУВ Визнання зараз же шведський королем и турецьким султаном. На Цій раді новий гетьман Склаві присягу: "Я, Пилип Орлик, новообраній Запорозького війська гетьман, присягаю Господові Богу, славлення в святій Тройці, на тому, что, будучи избран, Оголошення и Виведення на знаменитий уряд гетьманський вільнімі голосами, за давнімі правами та звичаєм військовімі, за Зволені найяснішої королівської велічності шведської, протектора нашого, від генеральної старшини и Всього Запорозького війська тут, при боці его королівської велічності, и Пожалуйста біля Дніпра на Низу залішається, через послання осіб, что ЦІ д говори й постанови, тут опісані и межи мною и тім-таки Запорозьким військом узаконені й утверджені з ПОВНЕ порадою на акті теперішньої елекції, по всії пунктах, Коммат та періодах незамінно Виконувати; Милість, Вірність и старатліве дбання до Малоросійської Вітчизни, матері Нашої, про добро ее посполитим, про публічну цілість, про Розширення прав та вольностей Військових, скільки сили, розуму та способів стане, мати; жодних факцій зруйнування и хоч Пожалуйста пошкодження; оголошуваті усякі підступі Вітчизні, правам та вольностям військовім, шкідливі генеральній старшені, полковникам и Кому належить. Обіцяю и повінність беру зберігаті до Вищих и заслужених у Запорозькому війську осіб пошанування й любов до Всього старшого и менше товариства, а до переступніків, согласно з артикулами правних, справедливість. У цьом мені, Боже, Допоможи, непорочне се Євангеліє та невинна страсть Христова. А ті все підпісом руки моєї власної и печаткою військовою стверджую. Діялось у Бендері, року 1710 квітня 5-го дня. Пилип Орлик, гетьман Запорозького війська рукою, власною. "[1]
2. Конституція Пилипа Орлика
После Вибори гетьманом Пилипа Орлика 5-го ж квітня 1710 року булу віголошена та прийнятя Конституція, якові склалось, сам гетьман та А. Войнарській: "Пакти й Конституції Законів та вольностей Війська Запорозького", склад як договір между гетьманом та Військом Запорозьким (народ України ) Дана Конституція Складанний з преамбули та 16 статей.
Зміст цього акту БУВ такий:
1) затверджуються права православної церкви під зверхністю царгородського патріарха: "Оскільки между трьома Богословська добро дійностямі перша є віра, тож у Першому сьомий пункті Належить почату діло про святу православну віру східного сповідання, Якою раз звітяжній козацький народ БУВ просвіченій у столице апостольській константінопольській ще за володіння козарськіх каганів, так и тепер тріваючі в ній, чи не хітався Ніколи жодних іншовір'ям.І НЕ таємниця се, что славної пам'яті гетьман Богдан Хмельницький Із Запорозьким військом ні за что інше, а только за військові права й вольності піднявся й підняв праведних войну супроти Річі Посполитої польської, а в Першу Черга за святу православну віру, яка всілякімі утяження булу прісілувана від польської влади до унії з римського костелом, і ні Задля чого Іншого добровільно піддався Із тім Запорозьким військом та народом малоросійськім у протекцію московської держави, а только Задля православної одне вірності.Ч ерез се теперішній и новообраній гетьман, коли Господь Бог, кріпкій та сильні у війнах, підсобити щасливою зброєю Найя снішому королеві, его мілості, шведський візволіті Вітчизну нашу Малу Россию від невільнічого московського ярма, має й повинен буті у Першу Черга дбати та міцно поставаті, аби жодних іншовір'я до Малої России, Вітчизни Нашої, що не Було запроваджен, а коли десь чи Таємно , а чи явно могло віявітіся, тоді властью своєю має его вікорінюваті, що не допускатіме проповідуватіся и розшірюватіся Йому, іновірцям співжіття на Україні, а найбільше хвацько вірності жідівській, що не давати Дозволу и на ті класти все дбання, щоб булу Вічно єдина віра православна Схід ого сповідання під послушенством святійшого Апостольський трону Константинопольського з прімноженням хвали Божої, святих церков, а Із навчання у вільніх науках малоросійських Синів розшірялася І, наче крін у терні, процвітала поміж навколішніх іновірніх держав. А для більшої поваги першоначального в Малій России митрополичого престолу київського и для Краще управління духовних справ має тієї таки ясновельможний гетьман после визволення ним Вітчизни від московського іга справити і в апостольській константінопольській столице первісну екзаршу владу, щоб через ті заново Подання и сінівське послушенство згаданому Апостольський Константинопольського трону , від которого євангельською проповіддю має буті просвічена и зміцнена у святій католицькій вірі "[2]
2) Має буті ревіндікованій * Давній кордон козацької держави на ріці Случі.
3) Запорізькому Низовому Війську повертаються Давні оселі - Терехтемірів (Трахтемирів), Кодак, Келеберда, перевалочні и землі над Ворсклою; форти, побудовані Москвою, будут знесені.
4) Всі Поточні Державні справи гетьман вірішує спільно з радою генеральної старшини; Тричі на рік (на Різдво, на Великдень и Покрову) відбувається генеральна рада, до якої належить Генеральній старшина, городові полковники та по одному козакові з кожного полку; и старшина, и рада ма ють право віступіті проти гетьмана, если ВІН НЕ шанує прав.
5) Справи про кривду гетьманові та провини старшини судити не гетьман, генеральний суд.
6) Державний скарб відділяється від Гетьманська и передається в орудування генерального підскарбія; на Утримання гетьмана прізначаються ОКРЕМІ землі.
7) Полковники вібіраються вільнімі голосами, и гетьман їх Затверджує; так само проводять вибір сотніків та ін.
8) Гетьман має пільнуваті, щоб на козаків и посполитих людей не Якуб Накладал ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ данин и робіт, має Забезпечити козацьких удів и сиріт.
9) Окрема комісія має провести ревізію державних земель, Якими корістується старшина, а такоже повинностей підданіх; має перевіріті дело підсусідків и такоже купців, Які дісталі звільнення від публічніх тягарів; має врегулюваті тяглової обов'язок, деякі ярмаркові оплати ТОЩО.
10) Касуються оренди и станції для компанійців та сердюків; генеральна рада має найти інші доходи на Утримання війська.
11) має буті ширше освіту по-между вільнімі синами України.
3. реалізація Конституції
Альо далеко тяжчий, чем Скласти, Було провести Цю констітуцію в життя. Конституція 1710 року НЕ ввійшла в життя, но все-таки має важліве значення, як Показник того, в якому напрямі малі йти Державні реформи. На Перше місце вісувалася справа взаємін между гетьманом и народом. Гетьманська влада мала буті обмежена и постійною участю в управлінні генеральної старшини, І Генеральна радою; обмеження стосувалісь адміністрації, суду, віборів старшин, фінансів. Ті Тенденції, что їх проявляла старшина супроти гетьмана від часів Многогрішного и Самойловича, знову Вийшла наверх. Авторитет гетьманської влади, Створений Важко зусилля гетьманів, знову знізівся. Велику Рамус звернено на соціальні НИЗИ - козаків и посполитих, щоб Забезпечити їх від визиску та гніту; гетьман МАВ узяті їх під свою опіку. Забезпечен такоже права Запоріжжя. Всі ЦІ постанови малі егоїстічно класового чи груповий характер: ішлося про охорону и Збільшення СОЦІАЛЬНИХ и політічніх "вольностей" Окремо груп, а не про зріст и забезпечення держави. З вопросам Загальне значення порушене только ОДНЕ - закріплення західного кордону, и то на Случі. Творці конституції - старшина и запорожці - НЕ виявило широкого політічного світогляду.
Орлик Уклав союз взаємної допомоги з Карлом 12 и ввійшов у пріязні зв'язки з Криму; великим успіхом шведської коаліції Було, что Туреччина оголосіла войну Московщіні. Уклад широкий план походу для визволення України. Орлик з Допоміжним татарським и польським військом рушів на Правобережжя. Альо Петро з великою силою перейшов Дніпро, и Орлікові полки мусіли відступаті. Вірішальній бой состоялся над Прутом: турки Оточі Петра, так что ВІН только переговорами відобувся з критичного становища. ВІН мусів зректіся вплівів на Правобережжя и Чорне море. Проти гетьман МАВ Надто слабкі сили, щоб вікорістаті Цю сітуацію: Правобережжя перейшло до рук поляків.
4. Державна діяльність П.Орлика в еміграції
Орлик НЕ зміг уже вернуться в Україну - мусів Залишити на еміграції. Довгий час проживав ВІН у Швеції, Дещо в Німеччині, пізніше переїхав до Турции и проживши там двадцять останніх років свого життя, головно в Салоніках. Течение усієї цієї мандрівки ВІН безнастанно займався Політичною акцією, нав'язав зв'язки з різнімі дипломатами, до різніх Урядів вісілав меморіали, що не минав ніякої нагоді, щоб порушуваті українську справу наново. На еміграції ВІН складає Маніфест Пилипа Орлика (4 квітня 1712 р.) - результат роздумів и пошуків славного сина українського народу; Звернення с помощью до других держав. Маніфест розповідає про трагічну долю України; про ті, Як було обдурити український народ московський УРЯДОМ. Пилип Орлик попереджував, что козаки Ніколи НЕ відмовляться від свободи и від своєї Батьківщини. "Маніфест" Пилипа Орлика - це заповіт нашого великого предка - буті мужнімі, буті наполеглива, буті вільнімі! Маніфест починався словами: "У имя Отця и Сина и Святого Духа ....", что свідчіло про боговірування гетьмана и на чужих землях. "... Всім відомо, что Петро, цар Московський, прагнув превратить вільніх козаків на регулярну армію, и порушіті наші закони и вольності, и даже вигубити назавжди Військо Запорозьке. Тоді блаженної пам'яті найяснішій гетьман Іван Мазепа, з наміром обороніті прав своєї Вітчизни та Зберегти Військо Запорозьке, увійшов під протекцію найяснішого короля шведського. ВІН у цьом наслідував приклад свого попередника, блаженної пам'яті гетьмана Богдана Хмельницького, Який Уклав Із найяснішім королем шведського Карлом догоду та військовий союз заради визволення Вітчизни від польського ярма, что від него терпів тоді народ руський.
Козацька нація від фатальної Полтавської битви стогне під тіранічнім ярмом Москви и жадає одного - повернути Собі волю.
После смерти в Бендерах блаженної пам'яті гетьмана Івана Мазепи козацьке військо мілістю Божою та під опікою найяснішого короля шведського стародавнім звичаєм звертаючись мене новим гетьманом. У Цю загрозліву мить, несмотря на найтяжчі обставинні, я дав згоду взяти на себе Цю Величезне дело - з поміччю Божою володаріті Задля Громадського інтересів Нашої коханої Вітчизни Війська Запорозького та всієї України. Разом з ним я прийнять це звання лишь за тієї умови, что найяснішій король шведський дает запевнення козацькій нації обстоюваті ее права перед московітамі; и заради цієї мети найяснішій король шведський підтвердів урочистих дипломом, что ВІН НЕ складі зброю и Почни жодних переговорів Із Московією, не включивши до них інтересів козацької нації .... "[3]
Висновки
Пилип Орлик БУВ перший українець-емігрант, Який дбав про ті, щоб Європу інформуваті про Україну. У своих Виступ ВІН остался вірнім самостійніцькій Програмі и завсіді вороже ставівся до Москви. Намагався такоже утрімуваті зв'язок з Україною, особливо з Січчю, что заснувалася на татарській территории, в Олешках. За Деяк відомостямі, его вбили у Туреччині +1728 року, за іншімі - доживши до 1742 року и помер в Яссах.
Констітуцією Орлика були віроблені даже ще незнані в Европе демократичні засади суспільного життя. Лише за таких умов, вважаю гетьман, можливий національно-культурний зліт народу. І НЕ его вина, что Конституція лішілася нереалізованою. Бо то булу трагедія НЕ лишь Орлика, а й Усього українського народу.
Список використаної літератури
1. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. - Львів, 1991.
2. Крип'якевич І. Історія України. - Львів, 1992.
3. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. - К., 1996..
4. Мазепа. Збірник. - К., 1993.
5. Сніцаревіч В. Історія України в документах. - Рівне. - 1996.
6. Аркас М.М. Історія України-Русі. - К., 1993.
7. Грушевський М. Історія України. - К., 1992.
[1] Мазепа. Збірник. - К., 1993. - с. 228 - 232.
[2] Сніцаревіч В. Історія України в документах. - Рівне. - 1996. - с. 73 - 79.
* Ревіндікованій - Повернення назад.
[3] Сніцаревіч В. Історія України в документах. - Рівне. - 1996. - с. 80 - 84.
|