Використання дискусії на уроках історії
Чеснокова Оксана Володимирівна
Викладач історії та суспільствознавства
Державне автономне освітній заклад середньої професійної освіти «Набережночелнінскій економіко-будівельний коледж імені О.М. Батенчука »
e - maill chesnokovaov@mail.ru
Одним із завдань гуманітарної освіти - виховання громадянина правової держави, що володіє широким кругозором, позитивної життєвою позицією, здатного брати участь у вирішенні найважливіших проблем країни, брати на себе відповідальність. Один із шляхів вирішення даної задачі полягає в активному включенні кожного учня в навчально-виховний процес на уроці, організованому в формі дискусії. Перш ніж проводити такі уроки, треба підготувати клас до того, що в ході дискусії можуть виникнути певні розбіжності з матеріалом підручника, що існують інші точки зору з проблем соціального розвитку. Учні повинні бути готові до наявності неоднозначних оцінок, різних думок з одного й того ж питання. Готуючись до уроків з використанням дискусії, треба враховувати рівень підготовленості учнів.
Слід пропонувати учням суперечка з приводу тих проблем, які їм під силу, по яким вони в змозі підібрати докази самостійно, користуючись доступними їм джерелами (підручник, книга для читання, хрестоматія, матеріали музею, ЗМІ). Учитель повинен показати приклади зіткнення різних точок зору, наводити аргументи, якими можуть оперувати учасники спору, з тим, щоб поступово готувати учнів до самостійної участі в дискусії.
Вчителю треба бути готовим до ситуації, коли брак знань сторони суперечки компенсують випадами один проти одного замість аргументованого розбору висловленої точки зору.
Для формування в учнів культури ведення дискусії корисно показувати зразки наукової суперечки. Так, наприклад, при вивченні історії Російської держави в XIV- XVI століттях, учитель повідомляє, що серед істориків немає єдиної думки з приводу завершення процесу централізації держави. Одні вважають, що цей процес в Росії завершився в XV столітті, інші - що в XVI столітті, і які аргументи наводить кожна сторона як доказ своєї позиції.
Після обговорення корисно задати питання учням: Чия точка зору здалася вам більш переконливою? Чому?
Якщо вчитель свідомо ставить завдання залучити учнів в дискусію на конкретному уроці, він заздалегідь продумує вузлові моменти обговорення теми, методичні прийоми і залишає для дискусії час.
Уроки дискусії добре застосовувати для виявлення і формування особистісного ставлення учнів до історичних діячів. В ході обговорення учні демонструють знання історичної епохи, вміння аргументувати і узагальнювати. Учні відточують свою промову, мислення, вчаться слухати один одного, поважати іншу думку. В результаті дискусії в свідомості у хлопців створюється образ історичної особистості, геніальної, неординарної, неоднозначною. На таких уроках в учнів формується повага до історичної особистості, бажання зрозуміти її, виробляється розуміння того, що не можна судити особу, розглядати історичного діяча у відриві від часу, в якому він жив.
Існує безліч прийомів вивчення ролі історичної особистості, фактів і подій на уроках, але позитивний результат вони дають, якщо застосовувати їх в системі суспільствознавчих дисциплін, у взаємозв'язку з навколишньою дійсністю. Наприклад, на уроках літератури, при вивченні творчості М.Ю. Лермонтова, вірші «Бородіно», і при вивченні на уроках історії Вітчизняної війни 1912 р. використовувати інтегровану дискусійну форму роботи, організувати спільну подачу матеріалу, так, що в результаті хлопці не тільки засвоять тему, але і побачать взаємозв'язок, як історичні події відображаються в творчості письменників.
При підготовці до дискусії важливі не тільки вибір теми і складання питань, а й підготовка учнів. Їх необхідно познайомити з епохою, в якій жив творив герой дискусії. Цю задачу вирішують завдяки проведенню системи уроків, лекцій знайомству з рекомендованою літературою, підбирають ілюстрації.
Провідним в дискусії є вчитель. Втручання вчителя в суперечку має бути тактовним. Не слід нав'язувати свою точку зору; учитель спрямовує дискусію, допомагає робити висновки, загострює проблему. Наприкінці уроку важливо заохотити хлопців добрим напуттям.
Корисно ознайомити учнів з пам'яткою ведення дискусії.
Пам'ятка про ведення дискусії
-
Не можна критикувати людей, тільки їх ідеї.
-
Всі учасники повинні бути залучені в дискусію.
-
Виступи повинні проходити організовано, з дозволу ведучого.
-
Кожен учасник повинен мати право і можливість висловитися.
-
Обговоренню підлягають всі без винятку позиції.
-
В процесі дискусії учасники можуть змінити свою позицію під впливом фактів і переконливих аргументів.
Можна вважати безперечним, що застосування елементів дискусії підвищує пізнавальну і виховну цінність уроків суспільствознавчих дисциплін. Учні на таких уроках не отримують готових висновків, оцінок, знань в готовому вигляді, а добувають їх у достатній мірі самостійно в процесі сумнівів, роздумів, власних пошуків істини. Дискусії допомагають формувати творчо мислячу особистість, здатну зрозуміти точку зору свого опонента, толерантну до співрозмовника, звичну до різноманіття думок і з гідністю відстоює свої принципові позиції.
Гуманізація освіти передбачає активізацію інтелектуальної та емоційної діяльності учнів, розвиток їх здатності об'єктивно оцінювати події та вчинки людей. Необхідно відходити від односторонніх суджень, розглядати проблему з різних позицій, використовувати інноваційну подачу матеріалу. Для вирішення цього завдання якраз підходить така форма уроку, як дискусія.