|
реферат
на тему: Форсована індустріалізація в Україні: мета, планування, методи проведення, джерела, Наслідки
план
1 Сталінській варіант побудова радянського устрою
2 Мета, джерела та методи проведення індустріалізації
3 Планування
4 Результати Першої та Другої п'ятірічок
5 Наслідки індустріалізації
список літератури
1 Сталінській варіант побудова радянського устрою
Сталінській варіант економічної основи радянського устрою, як и Ленінський, ґрунтувався на комуністічній доктріні, вікладеній у чінній партійній Програмі 1919р. Проти Й. Сталін ВНІС істотні поправки до економічного устрою, зроблені або під Вплив провальних уроків воєнного комунізму, або під лещата селянських мас уже во время «Розгорнутим будівництва соціалізму».
Як вже позначають, Генсек Бажана здійсніті суцільну колектівізацію в комунній форме. Опір селян заставил зверни компромісну артільну форму колгоспів. Завдяк цьом селянам Залишайся рештки ринкова отношений у виде прісадібної ділянки та колгоспної торгівлі.
В организации державної промісловості Й. Сталін НЕ вернулся до спадщини воєнного комунізму. Як и за часів НЕПу, Робітничий клас зберігав право вільного Вибори місця праці.
Ще у грудні 1925 р. на XIVз'їзді ВКП (б) Було проголошено курс країни на індустріалізацію.
2 Мета, джерела та методи проведення індустріалізації
Індустріалізація - процес создания великого чи просто машинного виробництва в усіх галузь народного господарства, самперед у промісловості.
Імпортозамінна індустріалізація - така, что спрямована на создание промислової бази, яка б забезпечен умови для заміні імпортної промислової продукції продукцією власного виробництва.
Напрікінці 20-х рр. Завершиться дискусія про шляхи и методи будівництва соціалізму. Переміг Сталінській варіант економічної основи радянського устрою, что передбачало суцільну колектівізацію селянських господарств. Проти Залишайся и певні рештки ринкова отношений у виде прісадібної ділянки й колгоспної торгівлі.
Проект всеосяжніх корінніх економічних Перетворення разработали у тисяча дев'ятсот двадцять вісім р. Було звертаючись стратегію прискореного розвитку важкої промісловості, основними етап которого стали п'ятирічки.
Мета (завдання):
1) Подолання економічної відсталості 2) збодуті техніко-економічну незалежність СРСР 3) создать економічну базу для побудова комунізму 4) Забезпечити всебічну обороноздатність СРСР, превратить его на наймогутнішу державу світу
Термін проведення:
1928 - кінець 1930-х рр. (Перша, Друга и Третя п'ятирічки)
Характер індустріалізації: імпортозамінна
Джерела:
- Націоналізація промісловості и ліквідація приватного сектора (згортання НЕПу)
- Збільшення прямих и непрямих податків
- Прібудкі від зовнішньої торгівлі (доходи від державної монополії на зовнішню торгівлю, Збільшення експорту сировини за кордон, продаж за кордон національно-культурних цінностей)
- Колектівізація сільського господарства
- Використання трудового ентузіазму робітніків
- примусове праця політічніх в'язнів
- Конфіскація церковного и Монастирського майна
- Запровадження карткової системи розподілу продуктів, что ні дозволяло робітнікам и службовця вікорістаті зароблені гроші на придбання товарів понад гарантовій картками мінімум.
- Політика «ножиці цін" между Промислова продукцією и сільгосппродукцією.
Методи проведення.
В условиях індустріалізації відбулася зміна ринкового методів управління економікою доби НЕПу на командно-бюрократічні (втручання в планові показатели, ігноруючі економічні закони розвитку народного господарства).
Труднощі індустріалізації:
1. Радянський союз МІГ розраховуваті лишь на внутрішні джерела фінансування індустріалізації
2. Не вістачало кваліфікованіх кадрових робітніків та інженерів
3. низьких рівень економічної освіти радянського керівніцтва, Відсутність досвіду Здійснення планової індустріалізації.
3 Планування
На 1 929 р. Було заплановано 32% приросту промислової продукції, на 1930 р. и 1931 р. - по 45%,, на 1932 р. - 36%. Сталін назвавши 1 929 р. роком «великого перелому». ЦІ плани були Економічно необґрунтованімі. Заплановані показатели НЕ були досягнуті. Щорічній Приріст промислового виробництва в ЦІ роки в Середньому Складанний 15,7%, а в 1933 р. скоротівся до 5%.
Індустріалізація здійснювалась екстенсивних шлях: нема за рахунок новітньої техніки і технологій, а за рахунок будівництва Великої кількості підприємств, Збільшення кількості працюючих.
У тисячу дев'ятсот двадцять дев'ять р. ЦК ВКП (б) ухвалено Постанову «Про реорганізацію управління промісловістю». Основною Ланка управління ставало підприємство, а не трест. На підпріємствам організовувалось ГОСПРОЗРАХУНКОВЕ господарювання. Відмінність булу в тому, что трестівській ГОСПРОЗРАХУНОК доби НЕПу охоплював в основному сферу управління, тоді як ГОСПРОЗРАХУНОК підприємств - сферу виробництва.
Промисловість, яка залежався від вільного ринку, розвивалась за об'єктивно існуючім законом Попит й Предложения. Темпи ее зростання задавалися РІНКОМ, тобто, Попит на кінцевій продукт, призначення задовольняті спожи Суспільства. Розвиток галузь, Які НЕ віроблялі кінцевого продукту (добувна промисловість, шляхи сполучення), візначався Попит виробництв, что Працювала на безпосередно споживача. Виробництво продукції, що не прізначеної прямо або опосередковано для народного споживання (например, продукції воєнно-промислового комплексу) фінансувалося з державного бюджету.
У плануванні, фінансуванні й постачанні радянська промисловість поділялася на групи «А» (виробництво ЗАСОБІВ виробництва) та «Б» (виробництво товарів народного споживання). Галузі групи «Б» фінансуваліся за залішковім принципом, а на групу «А» віділяліся основні фінансові ресурси.
Група «А» Складанний з галузь важкої промісловості, група «Б» - з галузь легкої та харчової промисловості. Під пильним наглядом мобілізаційніх осередків на підпріємствах и відповідніх ОРГАНІВ в управлінськіх структурах промисловість групи «А» віробляла мінімум товарів народного споживання, а в промісловості групи «Б» Вагомий Частка обмежаніх потужного спрямовувалась на удовольствие потреб підприємств групи «А».
4 Результати Першої та Другої п'ятірічок
Перша п'ятірічка
Перший рік п'ятирічки розпочався з жовтня тисячі дев'ятсот двадцять вісім р. капіталовкладення в основні промислово-виробничі фонди України зростан рік у рік. Їх Загальний ОБСЯГИ збільшівся з 438 млн. Крб. у тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять р. до 743 млн. у 1930 р., 997 млн у 1931 р. й 1 млрд 229 млн у тисяча дев'ятсот тридцять дві р.
Продіктовані Сталіним планові Темпи зростання промислового виробництва були велічезні - 37,7% за рік, хоча офіційні статистичні дані показують, что середньорічній Темпи промислового зростання за роки Першої п'ятирічки становили только 15, 7%. При зіставленні натуральних показніків п'ятірічного плану з осягамі виробництва, досягнуть в 1932 р. віявляється, что Виконати п'ятирічку НЕ удалось по багатьох позіціях. Із окремий відів продукції, особливо легкої, харчової та хімічної промісловості, ЗАТВЕРДЖЕНЕ постановою Кабінету Міністрів дерло пьтірічнім планом ОБСЯГИ віробніцтвав Взагалі НЕ досяглі в довоєнній час.Сучасній дослідник Кульчицький считает, что невиконання поставлених завдання Було запрограмовано Вже самим підходом до планування, и цею підхід - ставити недосяжні цілі , добіваючісь їх Виконання під загрозою найжорстокішіх кар.
Серед промислових об'єктів дерло п'ятірічок особлива увага пріділялася 35 загальносоюзнім Будова, на шкірні з якіх до 1936 р. Було вітрачено понад 100 млн крб. Із них в Україні розміщувалося 12 об'єктів - 7 новобудов й 5 докорінно реконструйованіх підприємств, тобто третина. До новобудов належали три металургійних заводи (Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь), Дніпрогес, Дніпроалю-мінійбуд, Краммашбуд и Харківський тракторний завод (ХТЗ). Гігантамі среди реконструйованіх об'єктів були Луганський паровозобудівній завод и Чотири металургійних заводи: у Макіївці, Дніпродзержінську, Днепропетровске й Комунарського (ніні Алчевськ).
Напрікінці 30-х років вірішальна роль у ВИРОБНИЦТВІ промислової продукції належала фабрично-заводська сектору. Промислову продукцію тепер віробляв в основному Робітничий клас, а не реміснікі та кустарі. Модернізація промісловості стала фактом.
За рівнем розвитку галузь важкої промісловості Україна віпереджала багатьох західноєвропейськіх стран. Вона посіла друге місце в Европе (после Німеччини) за віплавкою чавуну й четверте місце в мире за відобутком вугілля. За виробництвом металу й машин Україна випередив Францію й Італію, наздоганяла Велікобрітанію. Для розвитку ціх галузь в Україні вікорістовувалася значний Частка загальносоюзніх капіталовкладень.
На качану 1933 р. Сталін оголосів про дострокове Виконання Першої п'ятирічки - за 4 роки и з місяці. 1933 БУВ останнім роком Першої п'ятирічки, но ставши розглядатіся як перший рік Другої п'ятирічки.
Друга п'ятірічкам (1933 - 1937 рр.)
Заплановано Досить помірні середньорічні Темпи зростання промислової продукції - 13 - 14%, что ліквідувало гостроту народногосподарський діспропорцій.У второй п'ятірічці булу подолано Інфляція й досягнуть стабілізація цен. Альо спотворювалась пітомна вага окремий Галезіо у загально обсязі промислової продукції. Например, оновлення продукції Було інтенсівнім у машинобудуванні, но почти НЕ відчувалося в добувніх галузь, тож Частка останніх у промисловому ВИРОБНИЦТВІ зніжувалася безвідносно до реальних зрушень на підпріємствах. Середньорічній темп приросту промислової продукції в Україні стає у второй п'ятірічці 17,4%. Порівння планових и звітніх показніків у натуральному виразі показує, что одного п'ятірічка булу більш успішною.
Про соціалістичне змагання
У 1929 р. ЦК ВКП (б) ухвалено Постанову «Про соціалістичне змагання фабрик и заводів». У ній позначають, что змагання - Це не Епізодична компанія, а Постійний метод роботи. Організація змагання покладали на профспілки, а загальне керівництво Опис ним - на партію. У першій п'ятірічці робочі масі зустрілі ідею змагання з великим ентузіазмом. Ефективність змагання як методу Поліпшення кількісніх и якісніх показніків булу доведена Вже в 1928/1929 рр. Если в Першому півріччі промисловість знизу собівартість продукції на 1,9%, то друга півріччя дало набагато Кращі результати - 6,1%.
Метод змагання Було Використано во время налагодження незвичне для робітніків господарського розрахунку на підпріємствах. У промісловості вініклі госпрозрахункові бригади, утворювані профспілковімі організаціямі. Госпрозрахунковий могла стати Кожна виробнича бригада, яка мала можлівість впліваті на зниженя собівартості продукції. Бригади одержувалі Грошові премії в розмірі 20 до 60% досягнутої економії. На початок грідня 1931 стране налічувалося Вже понад 20 тис. таких бригад, на початок 1932 р. - 30 тис. бригад. У них Працювало до 300 тис робітніків. Велику роль у вдосконаленні внутрішньозаводського планування відіграв рух робітніків за розроблення зустрічніх планів. У більшості віпадків мова Йшла про ті, щоб підприємства, користуючися планових розробка тресту только як схема, опрацювалі більш напруженного план самостійно.
Для Підвищення продуктивності праці уряд решил скасуваті «стелю» в заробітках. Т.ч. запроваджувалась норма рінкової економіки - скільки вироби, Стільки й зароб. РОекорд організувалі на кадіївській шахті «Центральна-Ірміно»., До 31 серпня 1 935 р. молодий робітник О. Стаханов застосувались прогресивний метод роботи, Заснований на поділі виробничих операцій между вібійнікамі й кріпільнікамі. Це дало Йому можлівість вірубаті за зміну 102 т вугілля - в 14,5 рази больше за норму. Незабаром Стаханов встановивши новий рекорд - 175 т, потім - 227 т.Абсолютній рекорд ВСТАНОВИВ Ізотов, что нарубав за зміну 607 т. Вугілля. Стахановський рух Швидко пошірівся по всій Україні. Ефективність стахановського руху спочатку булу скроню. Так, середньомісячній Видобуток вугілля на одного працівника на Донбасі зріс Із 16,2 т у +1934 р. до 20,8 т. у 1936 р.у тисячу дев'ятсот тридцять сім р. в заробітній платі Було відновлено граничну межу. Ефективність стахановського руху СтрімКо пійшла на спад.
Впровадження в роки індустріалізації Нових машин, механізмів породило діспропорцію между технічним рівнем виробництва та наявністю технічно освідченіх кадрів.Тому партійній апарат розгорнув кампанію за оволодіння технікою. У 1931 р. ЦК ВКП (б) ухвалено Постанову «Про технічну пропаганду та ее організацію». У ній Вимагаю вікорістаті для технічної пропаганди всі форми навчання й масово-Політичної освіти. У 1932 р. булу ухвалено постанова про обов'язок технічне навчання робітніків, Які обслуговував СКЛАДНІ агрегати, установки й Механізми. Комсомольська організаціям Було доручили віступіті з пропозіцією: давати право управляти верстатами только тім, хто складі екзамен.
5 Наслідки індустріалізації
- перекачування коштів Із села в місто
- Ліквідація куркульства
- Одержавлення СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО виробництва
- Ліквідація «аграрного перенаселення»
- Відволікання Величезне коштів від розвитку СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО виробництва
- Укріплення соціальної бази сталінської диктатури
- відчуження селян від власності за й результатів праці, ліквідація економічних стімулів розвитку виробництва
- Масова «втеча» селян Із міст постійного проживання, дефіціт РОБОЧОЇ сили на селі и як наслідок, потужного урбанізація, но українські міста виявило до цього неготовими - загострілося житлова та продовольча проблема
Позитивні Наслідки:
- 1940 р. промисловий Потенціал України в сім разів перевіщів рівень 1913 р.
- Досягнення економічної незалежності
- Перетворення СРСР на Могутнє Індустріально-аграрна держава (за ОБСЯГИ виробництва важкої промісловості Україна віпереджала ряд розвинутих західноєвропейськіх стран. Вона посідала друге місце в Европе по виробництву машин и віплавці чавуну)
- Укріплення обороноздатності країни, сторення могутнього ВПК
- Підведення технічної бази під сільське господарство
- Розвиток Нових галузь промісловості, будівництво фабрик и заводів
Негатівні Наслідки:
- Створення замкненої економіки, яка сама собі Забезпечує
- Створення можливий для Здійснення сталінського воєнно-політічного керівніцтва
- Зменшення розвитку виробництва товарів повсякденного вжитку
- Формування політики суцільної колектівізації (что прізвела до забезпечення країни дешевими продуктами харчування, а промісловості - дешевою сировина)
- стимулювання екстенсивних розвитку економіки
- Посилення тиску на селян (збільшівся продподаток, заборонялася вільна торгівля,)
- Посилення діспропорцій между промісловістю та сільським господарством, между Важко и легкою промісловістю
- Монополізм державної власності за, Відсутність конкуренції и матеріальної зацікавленості прізвелі до сповільнення темпів розвитку господарства
- Початок масових репресій - Шахтінська справа 1 928 р. над інженернімі кадрами шатх Донецького басейну
список літератури
1. Історія України / Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. - Л., 1996..
2. Історія України: нове бачення: У 2-х т. / Під ред. В. Смолія. - К., 1995.
3. Лановик Б. Лазарович М. Історія України: Навч. Посібник. - К .: Знання-Прес, 2006. - 598 с.
4. Мороз В. Україна в XX ст. - Т., 1992.
5. Новітня історія України (1900 - 200): Підручник / А. Слюсаренко, В. Гусєв, В. Литвин. - К .: Вища шк., 2002. - 719 с.
|