|
Реферат на тему:
"М.Туллій Ціцерон - вершина римського красномовства. "
Зміст
1. Життєвий шлях М.Туллія Ціцерона.
2. Віконавська майстерність Ціцерона.
3. Теорія і практика Ораторське мистецтво Ціцерона.
4. Висновок.
5. Використана література.
Життєвий ШЛЯХ М.ТУЛЛІЯ ЦІЦЕРОНА.
«Здається, для мене НЕ існує
Нічого більш чудовим,
як уміння силою слова
володіті натовпом слухачів,
здобути їхні серця,
скеровуваті їхню волю
куди захочеш и відвертаті ее,
звідки Бажаєш. . . »
(М.Туллій Ціцерон).
Історія римського красномовства зберегла Чима імен, но среди них лишь деякі належати видатних промовцям. Одним з таких БУВ Марк Туллій Ціцерон.
М.Туллій Ціцерон народився 3 січня 106 р до н.е у городе Арпінум, у сім'ї римського вершника Марка.У життя війшов як "нова людина". ВІН добро усвідомлював потребу глібокої и всебічної освіти. Мацбутній промовець Вивчай много різніх наук. Отримав блискучії філософську, Літературну та ораторське освіту у Риме и Греції.
Перший успіх принесла Йому доля у 70 р до н.е. в процесі проти Вереса. Першу політічну Промова проголосують у підтрімку Г.Помпея. З перемогою Цезаря залиша політику. Лише после его убийства вступивши у політічну боротьбу.
Ораторське ідеал - свідоме володіння усіма засоби, Які повінні зацікавити и переконаті слухача. Ораторське талант, на мнение Ціцерона - це велика рухлівість розуму и фантазії, Які здатні Швидко знаходіті матеріали, складаті Промова Пишний, прикрашати ее, міцно и надовго запам'ятовувати. Ораторське практика Ціцерона є втіленням у життя его стилістичних концепцій, Які зумов создания Віліком промовцем свого неповторний стилю. На промова, что зберегліся, легко помітіті еволюцію способу словесного викладу та манери віголошення оратором промов.
Ціцерон увібрав у себе все Найкраще з науки и культури двох античних суспільств. ВІН вважать, что професія оратора Надто важка, бо вона набувається с помощью багатьох наук и великих зусіль.
Віконавська майстерність Ціцерона
Композіції промов Ціцерона, его характеристики персонажів, історічніх подій є переконливим доказ его Обдаровання. Гнучкості его розуму, польоти его Творчої и художньої фантазії. Кожна промова оратора - струнка логічна будова, прикрашена Вишуканий стілістічнімі засоби, де Зміст и форма творити гармонію, становляться єдину художню цілісність всебічніх та глибока знань, розмаїття почуттів и Досконалість викладу. Кожна его промова - це художній твір.
Віконавська майстерність Ціцерона булу бездоганною. КОЖЕН жест промовця, его міміка, порухи очей, модуляція голосу вініклі під Вплив відповідного змісту віголошуваної Промови, творили чудову гармонію, захоплюючі слухачів.
Много в чому успіх віголошення визначавши голос, про Який промовецеві треба Було всегда турбувати. ВІН МАВ Сильний и красивий голос, добре свячень, здатно віражаті найрізноманітніші почуття. Коли Ціцерон звертав свои слова. Сповнені гніву проти Катіліні, голос БУВ різкім, рвучкім. Звучали з великою силою, бо ця промова містіть гнівні и бурхліві інтонаціїі.
Іншім голосом, тоном оратор розповідає про благодійний вчинок Цецілії, яка гостинно прийнять до свого дому Секста Росція у важкий хвилин его життя.
Все це можна Передат лишь с помощью сили и модуляційної гнучкості голосу.
Природа щедро обдарувала оратора дотепом и ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ здібністю вводіті у текст промов Різні види смішного. ВІН Досить широко вісвітлів теорію смішного у Трактаті "Про оратора". Все це ВІН вправно застосувались Цю Гостра зброю проти супротівніків.
Ораторській прозі Ціцерона прінаманна стилістична Досконалість и точність вислову.
Ораторське мистецтво Було могутнім засоби у всех сферах людського Суспільства в Греції и в римській Республіці.
Важліве значення для промовців, педусім початківців, малі Вправи та Письмові вправо: "Письмові вправо - найкращий и найвідатнішій творець и вчитель красномовства". Коли ми пишемо, доводити Ціцерон, то наша увага суцільно мобілізована, перед нами постає весь предмет; докази, что стосують справи. Такоже необходимо Було делать праворуч, щоб голосу, легінь рухів тела.
Если оратору доручають важкі та СКЛАДНІ судові справи, промовець повинен намагатися та глибока вівчаті їх, если решил ними зайнятості. Глибоке вівчання справи дает можлівість ораторові візначіті суть Суперечка, ії причину. Головного метою Промови Було переконаті слухачів. Для цього, свідчіть Ціцерон, повінні оперативно на три РЕЧІ:
треба довести, что правдою є ті, что ми захіщаємо;
нам нужно сделать спільнікамі тих, хто спочатку до нас не пріслухався;
скеруваті їх почуття туди, куди вімогатім справа.
Ціцерон візначає два джерела доказів:
Перше Джерело вважаю документи, что пов'язані з самою справою.Це могли буті акти, договори, догоди.
іншим Джерело - булу особа оратора.
Промова, твердить Ціцерон, Якою оратор намагається зворушіті слухачів, мусіть хвілюваті его больше, чем будь-кого з прісутніх.
КОЖЕН крок промовця повинен буті Обережним, обміркованім, Щоб не віклікаті у людей злоби. Оратор повинен спрямовуваті ненавість и гнів на противника и відвертаті їх від себе та підсудного.так саме слід використовуват й почуття надії, радості та досади.
Ціцерон твердо, что Корисна збуджуваті сміх, бо веселість прімножує пріхільність слухачів. Найчастіше оратор вікорістовує сміх тоді коли зазнає нападу противника.
Промовцю для віголошення дорадчих промов треба мати розум, шану громадян, красномовність. Перед сенатськімі засідателями оратор Викладає свои міркування стисло, незаймаючі Великої кількості часу. Промови малі буті сповнені сили, вагомості та різноманітності викладу.
Коли оратор, каже Ціцерон, Щось радить народові у державних справах для, то сам мусіть добро вівчаті державний лад. Щоб впліваті на народ, треба такоже знаті его звичаї, людей.
Головного ареною ораторської працї промовця були народні збори. І тут, на трібуні, зростан, вдосконалювалась ораторське майстерність кожного оратора.
У Промова перед народом, твердо Ціцерон, нужно унікат слів Які могут образіті его, віклікаті загальне Обурення.
Мова ораторів мусіть буті ясною. Оратор повинен володіті чистою Літературною мовою, а слова НЕ повінні містіті у Собі двозначності. Промова має буті важливіші, пріємною, вчений, вічлівою, елегантно, відбіваті необхідну Кількість почуттів, страждань.
У Промова Ціцерон радить унікат простих и засторіліх слів, а натомість вжіваті слова вішукані та Ясні. Інколи оратор вікорістовує побіжній огляд, стисло Пояснення основних вопросам. Оратор вікорістовує гіперболу, Ваганов, поправку до сказаного, гнів, прохання та інші стилістичні засоби.
Ціцерон зупіняється на образі Досконалий оратора. Такий оратор володіє всіма трьома стилями - низька, поміркованім и високим.
Найужіванішімі засоби красномовства Ціцерон вважаю етос и патос.
Етос вікорістовує для змалювання характерів, звічаїв, способів життя, патос - для збудження слухачів.
Віконавська майстерність зворушує всех, бо Людські почуття збуджуються однаково Чинник.
Висновок
Ціцерон БУВ неперевершений промовцем и геніальнім письменником. ВІН зосередів и вісвітлів власний досвід ораторської и літературної ДІЯЛЬНОСТІ, Аджея всі теоретичні та Практичні вимоги, что вісувалісья перед Досконалий ораторами, ВІН вісував и перед собою. После собі ВІН залиша 58 промов, 19 трактатів з риторики, політики ( "Про закони", "Тускуланські Бесіди", "Про оратора", "Брут"). Більше 800 листів, документів, Які стали відомостямі про єпосі Громадянської Війни.
Ціцерон зайнять визначний місце у мировой культурі та захоплює наших сучасніків и сегодня.
Використана література.
1. Велика Радянська Енциклопедія, 46 тому.
2. Радянська Енциклопедія, 28 тому.
3. Т.І. Олійник. "М.Туллій Ціцерон - вершина римського красномовства". Либідь. 1990. - 92с.
|