Позаурочна діяльність-невід'ємна частина освітнього процесу.

З введенням ФГОС загальної освіти в неурочний діяльність стала невід'ємною частиною освітнього процесу. Вона характеризується як освітня діяльність, здійснювана в формах, відмінних від класно-урочної системи. Ця діяльність має свої власні завдання, але одночасно спрямована на досягнення запланованих результатів освоєння основної освітньої програми.

- Чим позаурочна діяльність відрізняється від виховної та позакласної роботи?

Характеристики, відрізняють позаурочну діяльність і шкільне додаткову освіту:

• основна організаційна «одиниця» позаурочної діяльності - клас або група однокласників (хоча позаурочна діяльність може бути також організована і на рівні паралелі класів і на загальношкільних рівні); «Одиниця» додаткової освіти дітей - творчий колектив, що складається з дітей і підлітків різних шкіл, класів та вікових груп;

• кадри - позаурочну діяльність здійснюють в основному класні керівники, вчителі-предметники, вихователі ГПД, педагоги-організатори, старші вожаті, соціальні педагоги, педагоги-психологи та ін. (на рівні школи); заняття в творчих об'єднаннях ведуть педагоги додаткової освіти, що мають, як правило, базову Непедагогічна професію (художник, інженер, хореограф, еколог, музикант і т.п.) і отримали надалі кваліфікацію, що дозволяє працювати з дітьми;

• останнім, але найбільш істотною відмінністю є те, що позаурочна діяльність орієнтована на всіх учнів без винятку, а додаткову освіту - на творчих, обдарованих дітей, що найбільш чітко демонструє принципову несхожість даних сфер. У першому випадку залишається взаємодія між учителем і учнями, а в другому - між педагогом (майстром, тренером) і дитиною.

На додаток до сказаного зазначимо, що орієнтація на дітей означає створення простору дитинства в школі, можливість дитині змінити статус (неуспішного на успішного), роль учня на роль дитини, підлітка - спортсмена, художника, актора і т.п. Крім того, саме в просторі додаткової освіти з'являється реальна можливість розширити коло спілкування, як дорослих, так і дітей, знайти друзів серед хлопців іншого віку, включитися в спілкування з керівниками творчих об'єднань, які не є їх вчителями та, отже, не знають про його навчальних успіхи та невдачі.

До того ж там, де додаткову освіту досить розвинене і стало справжнім підрозділом школи, більшість занять проводяться не в навчальних класах, а в інших приміщеннях - художніх студіях, хореографічних класах, театральній сцені і ін. Це також позначається позитивно на емоційному стані дітей.

У чому основний задум позаурочної діяльності?

- З метою забезпечення індивідуальних потреб учнів в освітній програмі основної загальної освіти передбачаються навчальні курси, що забезпечують різні інтереси учнів, в тому числі етнокультурні, а також позаурочна діяльність.

Таким чином, реалізація позаурочної діяльності залежить від можливостей освітнього закладу. До того ж позаурочна діяльність передбачається в освітній програмі тільки в цілях забезпечення індивідуальних потреб учнів.

У неурочний діяльність учнів об'єднує всі види діяльності школярів, крім навчальної та діяльності на уроці. І хоча в першій роботі мова йде про позанавчальної діяльності школярів, але незалежно від використовуваних термінів (про це ще ведеться дискусія) - основний акцент робиться на що об'єднує всі види діяльності школярів (крім навчальної), в яких можливо і доцільно рішення задач їх виховання і соціалізації.

Позаурочна діяльність - це насправді всього лише координата простору школи, яка може розглядатися як заявка на певний спосіб його організації на «осі» поза і після уроків в континуумі (безперервної сукупності) шкільного життя. Цю діяльність не можна зводити тільки до діяльності школярів. Вона повинна бути спільно організованої діяльністю всіх її учасників - дорослих і дітей, вчителів та учнів, батьків і педагогів-організаторів, методистів і тьюторів та інших фахівців школи. Вона потребує психолого-педагогічному супроводі, забезпечуваним педагогічним колективом.

Крім того, діяльність являє собою цілеспрямоване виробництво ідеалів, цінностей, ідей, понять, уявлень. В процесі діяльності здійснюється творче творення культури. Важливо враховувати структуру діяльності, виражену взаємозв'язком таких її структуроутворюючих елементів: мета, засіб, результат, суб'єкт, об'єкт.

Позаурочна діяльність - це, перш за все процес знаходження в дії, спосіб виконання чого-небудь. Переклад позаурочної роботи в статус діяльності кардинально змінює її якість. (Зауважимо, що таке розуміння ще не утвердилося у свідомості широкої педагогічної громадськості. Тому навіть у вже опублікованому методичному супроводі впровадження ФГОС в початковій школі при розгляді питань моделювання позаурочної діяльності мова йде про комплексну виховної роботи).

- Які цілі і завдання позаурочної діяльності?

Мета позаурочної діяльності - створення умов для реалізації дітьми та підлітками своїх потреб, інтересів, здібностей в тих областях пізнавальної, соціальної, культурної життєдіяльності, які не можуть бути реалізовані тільки в процесі навчальних занять і в рамках основних освітніх дисциплін.

Завдання позаурочної діяльності:

• включення в особистісно значущі творчі види діяльності;

• формування моральних, духовних, естетичних цінностей;

• розвиток соціальної активності і бажання реальної участі в суспільно значимих справах;

• розширення загальнокультурного кругозору учнів;

• формування позитивного сприйняття цінностей загальної освіти і більш успішного освоєння його змісту;

• допомога у визначенні здібностей до тих чи інших видів діяльності (художньої, вокальної, спортивної, технічної та ін.) і сприяння в їх реалізації в творчих об'єднаннях додаткової освіти;

• створення простору для міжособистісного, міжвікової, межпоколенческого спілкування.

- Через які форми організовується позаурочна діяльність в освітній установі?

Позаурочна діяльність включає в себе позаурочні навчальні заняття, що організовуються, як правило, у формі предметних гуртків, факультативних занять, індивідуальні заняття з предмету.

Позаурочна діяльність на рівні класу організовується класними керівниками, вчителями-предметниками, вихователями, соціальними педагогами, освітянами-психологами при активній участі самих школярів і з залученням батьків. На рівні паралелі класів або на загальношкільних рівні позаурочна діяльність організовується заступником директора з виховної роботи, педагогами-організаторами, старшими вожатими, за допомогою педагогів додаткової освіти спільно з учнями, які виявили інтерес до того чи іншого заходу.

Основними формами позаурочної діяльності масового характеру є соціально значущі справи, трудові акції, вечори, дискотеки, зустрічі з цікавими людьми, екскурсії, походи, відвідування театрів та музеїв з подальшим обговоренням побаченого, КТД, а також свята, які можуть бути центральним ядром, що об'єднує різні сфери життєдіяльності школи (навчальну і позаурочну діяльність, додаткову освіту, неформальну соціокультурну діяльність).

Груповими формами позаурочної діяльності можуть бути різні об'єднання дітей і підлітків (а також дитячо-дорослі об'єднання) клубного характеру - гуртки, секції.

Індивідуальні форми позаурочної діяльності - творчі проекти за різними напрямками: художнім, загальнокультурних, наукових, технічних та ін.

При організації позаурочної діяльності враховуються соціокультурні та національно-регіональні особливості, загальношкільні традиції, інтереси учнів певному щаблі школи (початкової, середньої, старшої).

використання різних форм освітньої діяльності учнів і розвиток культури освітнього середовища навчального закладу, що передбачає:

• визнання кожного учня (його батьків, педагога, фахівця школи) як суб'єкта позаурочної і навчальної діяльності;

• можливість організації позаурочної діяльності як форми освітньої діяльності;

• збереження підсистеми додаткової освіти в школі, яка була б тісно пов'язана з навчальної та позаурочної діяльністю;

необхідність проектування в реальній практиці окремих систем навчальної та позаурочної діяльності з подальшим їх ситуативним поєднанням, освітнього середовища як цілісної якісної характеристики внутрішнього життя школи.

Напрями, види і форми позаурочної діяльності

напрями

види

форми

Спортивно-оздоровчий

Духовно-моральне

загальноінтелектуального

загальнокультурний

соціальне

Ігрова діяльність

Пізнавальна діяльність

Проблемно-ціннісне спілкування

Досугово-розважальна діяльність (досуговое спілкування)

Художня творчість

Соціальна творчість (соціально перетворює добровольча діяльність)

Трудова (виробнича) діяльність

Спортивно-оздоровча діяльність

Туристично-краєзнавча діяльність

інші види

гурток

студія

секція

клуб

об'єднання

факультатив

Наукове суспільство

конференція

зліт

гра

змагання

турнір

зустріч

концерт

спектакль

Практика (польова, соціальна)

екскурсія

культпохід

Туристичний похід

суботник

десант

інші форми

В даний час організація позаурочної діяльності нерідко йде по шляху загальної освіти, копіюючи його методи і засоби. Такий шлях, безумовно, технологічний; він дозволяє в масовому порядку визначати зміст і фіксувати результати реалізованого освітнього процесу; однак він не визначає характеристики позаурочної діяльності, а отже, не дозволяє досягти певних ФГОС результатів діяльності учнів. При цьому нерідко виявляється, що заняття по позаурочної діяльності нічим не відрізняється від уроку.

Загальна освіта і організація позаурочної діяльності повинні бути по-різному влаштовані, як на рівні цілепокладання освітньої діяльності, так і на рівні програм, методик їх реалізації. Спираючись на відмінні риси різних видів діяльності - урочної і позаурочної - необхідно вибудовувати позаурочні заняття таким чином, щоб факт їх проведення був фактом психологічної та фізичної розвантаження дитини, формування особистісних і метапредметних результатів ФГОС. Важливо, щоб позаурочна діяльність не зводилася до набору заходів, а була цілеспрямовано вибудувана і забезпечувала досягнення запланованих результатів.

Таблиця

Порівняльна характеристика урочної та позаурочної діяльності

урочна діяльність

позаурочна діяльності

Ступінь регламентації змісту

Класно-урочна система стверджує твердо регламентований режим навчально-виховної роботи: постійне місце і тривалість занять, стабільний склад учнів однакового рівня підготовленості і одного віку, стабільне розклад

Позаурочної діяльності не притаманні жорстка регламентація змісту діяльності і чисто управлінський підхід при складанні програм, алгоритмів, планів. Позаурочна діяльність націлена на індивідуальний, «штучний» характер виховання дитини, причому виховання ґрунтується на захопленості предметом тієї діяльності, якою учень віддає перевагу.

організаційна форма

урок

гуртки, секції, «круглі столи», конференції, диспути, шкільні наукові товариства, олімпіади, змагання, пошукові та наукові дослідження, суспільно корисні практики, екскурсії, подорожі, колоквіуми

зміст

УМК

Матеріали інтернету, додаткової літератури

Місце проведення

кабінет

Кабінет, музей, актовий зал,

Склад учасників

Учні даного класу

Група учнів, захоплених однією темою

Форми і методи

Форми і методи визначені робочою програмою

Форми цілеспрямованої організації вільного часу учнів, що об'єднує всі види діяльності школярів (крім навчальної), в яких можливо і доцільно рішення задач їх виховання і соціалізації.

Системно- діяльнісний підхід

режим занять

40 хв

• час реалізації - поза або після обов'язковий навчальних занять і основних навчальних програм;

• У міру вирішення проблеми або її частини