|
е прямим чином «не оформлене», а як би «слід» з контексту, з ситуації.
Техніка експлікації застосовна в рамках практично всіх навчальних предметів.
Здійснювати імпліцірованіе - тобто створювати такі «стислі» форми, в яких запрограмований (за допомогою імітаційної рефлексії) спосіб їх інтерпретації, розуміння - складніше як в навчальному (через високого рівня складності цієї творчої роботи), так і в організаційному плані. Найреальніше цю роботу проробляти в рамках занять розвитку мови або в рамках позааудиторної роботи (наприклад, при підготовці текстів чи мізансцен при складанні сценаріїв вечорів і т.п.). (Пономарьов, 1976)
Безсумнівно, рефлексія є інструментом мислення в навчальній діяльності, а перераховані і багато інших способів покликані сформувати в учнів здатність до рефлексії.
Як відомо, рефлексія або роздуми є однією зі складових технології формування критичного мислення в навчанні.
IV. Підходи до технології формування критичного мислення у навчанні іноземних мов
Формування критичного мислення в період розширення інформаційного простору набуває особливої актуальності. Під критичним мисленням в навчальній діяльності розуміють сукупність якостей і умінь, що обумовлюють високий рівень дослідницької культури студента і викладача, а також "мислення оціночне, рефлексивне", для якого знання є не кінцевою, а відправною точкою, аргументоване і логічне мислення, яке базується на особистому досвіді і перевірених фактах. (Загашена І.О., Заїр-Бек С.І., 2003)
В основі технології формування критичного мислення через читання та письмо лежить теорія осмисленого навчання Л.С. Виготського «... всяке міркування є результат внутрішнього спору, так, як якщо б людина повторював по відношенню до себе ті форми і способи поведінки, які він застосовував раніше до інших.» (Виготський, 1984: 243), а також ідеї Д. Дьюї, Ж. Піаже і Л.С. Виготського про творчу співпрацю учня і вчителя, про необхідність розвитку в учнях аналітично-творчого підходу до будь-якого матеріалу.
Технологія «Розвиток критичного мислення через читання та письмо» розроблена Міжнародною асоціацією читання університету Північної Айови і коледжів Хобарда і Вільяма Сміта. Автори програми - Чарльз Темпл, Джіні Стіл, Курт Мередіт. Ця технологія є системою стратегій і методичних прийомів, призначених для використання в різних предметних областях, видах і формах роботи. Вона дозволяє домагатися таких освітніх результатів як вміння працювати зі зростаючою і постійно оновлюється інформаційним потоком в різних областях знань; вміння висловлювати свої думки (усно і письмово) ясно, впевнено і коректно по відношенню до оточуючих; вміння виробляти власну думку на основі осмислення різного досвіду, ідей і уявлень; вміння вирішувати проблеми; здатність самостійно займатися своїм навчанням (академічна мобільність); вміння співпрацювати і працювати в групі; здатність вибудовувати конструктивні взаємини з іншими людьми.
З 1997 р Міжнародний освітній проект "Розвиток критичного мислення через читання та письмо" реалізується в Росії. Почався він з підготовки національної команди міжнародного проекту, в яку увійшли представники різних регіонів (насамперед тих, де розміщувалися центри російського Інституту "Відкрите суспільство"). Сьогодні Міжнародний проект активно реалізується на території Росії, об'єднуючи навколо себе нових однодумців. Багато з них актуалізують необхідність обговорення психолого-педагогічних аспектів цього освітнього проекту.
Психолого-педагогічний аспект проекту взаємопов'язаний з філософським, технологічним і методичним аспектами.
Базові ідеї філософського аспекту проекту пов'язані з уявленнями про відкрите суспільство. Ці ідеї конкретизуються в проекті як можливість існування різних точок зору, розуміння множинності смислів тексту (інформації) і того, що його (її) інтерпретація залежить від читацьких контекстів. Принципово важлива ідея особистості, безумовний пріоритет створення найбільш сприятливих можливостей для її розвитку, самопізнання і самовираження. В ході навчальної діяльності моделюється і аналізується процес пізнання. Це дозволяє використовувати дану технологію як засіб і інструмент самоосвіти людини. Навчальна діяльність будується на основі партнерських взаємовідносин між учителем і учнями, між учнями.
Один з найважливіших принципів - орієнтація на виховання соціальної відповідальності. Для цього навчальний процес тісно пов'язується з конкретними життєвими завданнями, з'ясуванням і рішенням проблем, з якими діти стикаються в реальному житті. Соціально-орієнтовне ставлення до дійсності, навички колективної роботи, зв'язок власних принципів і вчинків - необхідні умови для формування громадянського початку в особистості, здатної створювати відкрите суспільство і жити в ньому.
Основу проекту складає базова технологічна модель трьох стадій навчально-пізнавальної діяльності "виклик-осмислення-рефлексія", що дозволяє учням самим визначати цілі навчання, здійснювати активний пошук інформації і міркувати про те, що вони дізналися.
Реалізація навчальної моделі дозволяє учням виробляти власну думку на основі осмислення різного досвіду, ідей і уявлень, робити висновки і логічні ланцюги доказів, висловлювати свої думки ясно, впевнено і коректно по відношенню до оточуючих. Технологія передбачає створення атмосфери співпраці в системі "вчитель-учень-клас". Дає можливість ставити чіткі виховні та освітні завдання і оцінювати ефективність роботи за конкретними критерієм.
Технологія являє систему освітніх стратегій, які об'єднують прийоми і методи за видами навчальної діяльності незалежно від конкретного предметного змісту. Освітні стратегії задають логіку уроку, послідовність, різне поєднання прийомів. Учень вивчає не тільки предмет, а й методику роботи з предметом через розвиток читання і письма. (Фонтанових, 2001: 3)
Всі прийоми в проекті «Розвиток критичного мислення через читання та письмо» (РКМЧП) обгрунтовані з точки зору психології людини, та й сама базова модель основ навчання і навчання "Виклик - осмислення - Рефлексія" вибудувана з урахуванням психології пізнавальної діяльності, так як:
- людині спочатку треба налаштуватися, включитися в діяльність,
- потім треба зрозуміти, осмислити зміст і, нарешті,
- треба подумати, про те, що дає це нове знання / розуміння особисто мені (учневі), як це може вплинути на мої вчинки, погляди, рішення і т.д.
Як вже говорилося раніше, технологія РКМЧП включає в себе три стадії. Це стадії виклику, осмислення і роздуми (рефлексії).
Перша стадія, стадія виклику - актуалізує наявні знання учнів, пробуджує інтерес до теми; саме тут визначаються цілі вивчення матеріалу. Для цього використовують різні прийоми: прийом мозкового штурму, напрацювання різних версій щодо досліджуваного матеріалу. На основі наявних знань учні можуть будувати свої прогнози, визначати цілі пізнавальної діяльності на даному уроці. На стадії виклику дуже важливо, щоб в учня виникала особиста мета пізнання. Але виникає вона завдяки тонкому, вмілому впливу з боку дорослого. Тільки власне бажання, особиста мета робить роботу нетягостной, цікавою, творчою, а, отже - ефективною.
Друга стадія - осмислення нового матеріалу (нової інформації, ідеї, поняття). Тут відбувається основна змістовна робота учня з текстом, причому "текст" слід розуміти досить широко, це може бути історичний документ або будь-який інший історичний джерело, а також - мова вчителя, відеоматеріали та ін. В процесі роботи учня з новою інформацією використовуються такі прийоми - читання тексту з зупинками, маркування тексту символами, складання таблиць.
Третя стадія - роздуми або рефлексії. Тут учень осмислює вивчений матеріал і формує свою особисту думку, ставлення до досліджуваного матеріалу виправляє попередні уявлення, зібрані на стадії виклику, отримати нову інформацію і визначити подальші перспективи у вивченні теми. На даній стадії можливе проведення дискусії, написання історичного твору, есе, фіксація розглянутого матеріалу у вигляді власних висновків, записів у зошиті, складання схеми.
Всі три стадії на уроці необхідно дотримуватися, тому що це відображає
складний розумовий процес. (Громова, 2001: 3)
Технологія «Розвиток критичного мислення через читання та письмо» універсальна для будь-якого віку і предметів, в тому числі і в навчанні іноземних мов, у формуванні навичок аудіювання, читання, усного та писемного мовлення. Така технологія розвитку писемного мовлення як креативне письмо, заснована на моделі Дональда Мюррея і Дональда Грейвз, спочатку розглядалася як частина РКМЧП, але в останні роки в результаті практичного застосування і доробок авторів виділяє креативне письмо в окрему технологію. (Вишнякова, Зачесова, 2006: 6)
Критичне мислення являє собою свідомий, спланований процес інтерпретації, аналізу та оцінювання соціокультурної інформації, заснований на наявних знаннях і перевірці думок з того чи іншого питання і веде до формування та утвердження власного ставлення. (Кочукова, Остражкова, 2005) Кінцевим результатом формування критичного мислення є формування критичного розуміння культури іншої країни, що відповідає цілям і задачам навчання іншомовній культурі в навчанні іноземних мов.
висновок
Основи вивчення рефлексії як механізму формування критичного мислення, покладені в працях Д. Дьюї, Ж. Піаже, Л.С. Виготського і отримали розвиток в дослідженнях психологів і педагогів сучасності, набуває все більшої актуальності в даний час, час глобального розширення інформаційного простору.
Роздуми або рефлексія є основою формування у творчій особистості вміння пошуку здорового глузду, прийняття об'єктивного і логічного висновку з урахуванням як своєї точки зору, так і інших думок; здатності відмовитися від власних упереджень, висунути нові ідеї і побачити нові можливості.
Рефлексія в навчанні іноземних мов є засобом критичного сприйняття соціокультурної інформації, критичної інтерпретації та аналізу нового знання, формування власного ставлення та вибору альтернативного вирішення проблемної соціокультурної ситуації.
У широкому сенсі, формування критичного мислення у навчанні іноземних мов сприятиме встановленню взаєморозуміння між народами - носіями різних мов і культур. (Гальскова, Гез, 2004)
література
Вишнякова Е., Зачесова Е. Креативне лист. Що це таке? // Учительська газета. - 2006. - 25 липня (№30). -С.6
Виготський Л.С. Динаміка та структура особистості підлітка // Хрестоматія з вікової та педагогічної психології. М .: Педагогіка, 1982. С. 138--142.
Виготський Л.С. Мислення і мова // Психологія розвитку людини. - М .: Сенс; Ексмо, 2005. - 1136с.
Виготський Л.С. Збірка творів. М .: Педагогіка, 1984, том 4. - 432с.
Гальскова Н.Д., Гез Н.І., Теорія навчання іноземних язвкам. Лінгводидактика і методика. М .: Academia, 2004. - 334с.
Громова О. Критичне мислення: як це по-російськи? // Первое сентября, 16 січня, 2001. С. 3
7. Давидов В. В. Види узагальнення в навчанні. - М., 1972 .-- 423 с.
8. загашена І.О., Заїр-Бек С.І. Критичне мислення: технологія розвитку. СПб, 2003
Зарецький В. К., Семенов І. М., Степанов С. Ю. рефлексивно-особистісний аспект формування рішення творчих завдань. - Питання психології, 1980, № 5, с. 113--118.
Кочукова О.В., Остражкова Н.С. Підручник як засіб формування критичного мислення учнів на соціокультурному матеріалі. // Англійська мова в школі / English at School. Обнінськ: Титул, 2005 -
Нова філософська енциклопедія. М .: Думка, 2001. С. - 626-627
Коул М. Культурно-історична психологія. Наука майбутнього. М .: Когито-Центр, 1997. - 431
Піаже Ж. Вибрані психологічні праці. - М .: Просвещение, 1969. - 659 с.
Пономарьов Я. А. Психологія творчості. - М., 1976 .-- 302 с.
Степанов С. Ю. Роль рефлексії у розвитку особистості школяра при формуванні творчого мислення. // Психологія навчальної діяльності школяра. М., 1982, с. 73--74.
Степанов С. Ю., Семенов І. М. Проблема формування типів рефлексії у вирішенні творчих завдань. // Питання психології, М., 1982, № 1, с. 99--104.
Радянський енциклопедичний словник. М .: Радянська енциклопедія, 1990. - 1629с.
Фонтанових А. Технологія, яка дозволяє нам стати іншими. // Первое сентября, 16 січня, 2001. С. 3
Хуторський А.В. Сучасна дидактика. - С-Пб .: Пітер, 2001 - 544с
Щедровицький П.Г. Нариси з філософії освіти (статті та лекції) - М .: Педагогічний центр «Експеримент» 1993. - С.52 - 53 ...........
|