Методичні рекомендації вчителям історії «Технологія співробітництва в групах на уроках історії в 5-11 класах»

Марина Логінова
Методичні рекомендації вчителям історії «Технологія співробітництва в групах на уроках історії в 5-11 класах»

Технологія співробітництва в групах на уроках історії

Двадцять перше століття з його науковим технічним прогресом і масовими формами освіти справив на світло досить велика кількість педагогічних технологій освітнього, виховного і розвиваючого призначення. Вибір педагогічних технологій доводиться робити зараз кожної освітньої системи, кожній школі, кожному вчителю відповідно до вимог стандарту освіти, прийнятого державою і підтримуваного суспільством; обумовлені цілями окремих педагогів, очікуваними результатами і можливостями техніко методичного забезпечення. Я віддала перевагу технології співпраці в групах.

При підготовці до уроків історії дуже часто виникає проблема - це великий обсяг матеріалу, який необхідно дати при вивченні нової теми. Довгий час мені доводилося весь урок присвятити вивченню нового матеріалу, на закріплення і на узагальнення знань учнів часу не залишалося. Вже на наступний день учні не пам'ятали, про що говорили вчора. Ефективність таких уроків малоймовірна. Психологи довели, що діти запам'ятовують лише 10% почутого.

Я намагалася проводити уроки-диспути, конференції, але на таких уроках не всі учні працювали, не всі засвоювали навчальний матеріал. Технологія співробітництва в групах дозволяє учням самим прочитувати матеріал параграфа, робити це зацікавлене, досліджуючи, аналізуючи, знаходячи головне. Причому, вся робота відбувається на уроці під пильним поглядом викладача, а в сільській школі, де чисельність учнів у класі невелика, це зробити зовсім непросто.

Технологія співробітництва була поширена ще в двадцятому столітті. Суть даної технології - робота учнів в групах. Характерна деталь - це самостійний пошук учнем навчальної інформації, якої бракує для ефективного вирішення поставлених навчальних завдань. Важливими технологічними прийомами є проблемні питання, творчі завдання.

Завдання технології співпраці:

• пробудження в учнів інтересу до розумових занять, розвиток здібностей до інтелектуальної праці і розумової діяльності, осмислення фактів і закономірностей науки;

• відпрацювання та закріплення знань, умінь і навичок;

• розвиток самостійного планування, систематизації своєї навчальної та самоосвітньої діяльності;

• виховання звички чіткого дотримання вимог технологічної дисципліни в організації навчальних занять.

Роботу необхідно почати ще до уроку з розміщення столів і поділу класу на групи по 3-4 людини. Необхідно з самого початку уроку налаштувати учнів на те, що всі вони - експерти, всім їм доведеться бути дослідниками історичного матеріалу, кожен буде вносити лепту в загальну роботу. У сільській школі проблема полягає в тому, що в класі невелика чисельність учнів, і тому зазвичай клас ділиться на 2-3 групи. Але і в цьому є свої 'плюси': кожній групі дається можливість обробити великий обсяг матеріалу, всі учасники групи зайняті.

В технології співпраці дуже важливий моніторинг індивідуальної роботи, тому в групі потрібно вибрати аудитора (свого роду контролера). Аудитор, крім своєї роботи експерта, повинен бачити, як працюють інші, оцінювати їх роботу, а по її закінченні виставити оцінку на аудиторському листочку і віддати вчителю. У ролі аудитора поступово повинні побувати всі експерти. Учитель обов'язково повинен виставити ці оцінки в журнал, навіть якщо вони, на його думку, необ'єктивні. Якщо зараз почати виправляти оцінки, весь сенс аудиторства загине. Поступово оцінки учнів будуть справедливіше.

Перший час учні працюють сковано, вони часом бояться висловити свою

думка, але з часом кожен учень не просто розповідає про історичне

подію, а й дає йому оцінку.

Коли діти сидять традиційно, ніхто ні за кого не відповідає, деякі учні просто йдуть від уваги вчителя. Тепер же вони команда. Хоч один почне справу, а такий обов'язково знайдеться, - все будуть залучені до роботи. Учневі, що звик байдикувати на уроці, дуже незатишно сидіти в працюючій з захопленням групі, так йому і не дадуть довго сидіти без діла.

У групі повинен бути оратор, якого учні вибирають самі. Оратор висловлює свою думку від імені групи по заданій проблемі, підводить підсумок дослідження історичного матеріалу, документа, узагальнює, захищає проведене дослідження. Учитель оратору може поставити оцінку сам, і це справедливо, так як учень бере на себе велику відповідальність - висловлюватися від імені всієї групи.

Звичайно, необхідна велика підготовка вчителя: необхідно заздалегідь приготувати завдання для груп. Завдання беруться з параграфа нової теми, параграф ділиться на пункти. На першому етапі групової роботи вчитель ставить прості завдання: учні повинні добре знати матеріал параграфа, вміти його переказувати, вибирати головні його ідеї. Головні ідеї потрібно виписувати на загальний лист.

Учні відразу переглядають, прочитують, вивчають навчальний текст, 'наговорюють' ідеї, разом вирішуючи, головні вони чи ні. Хтось записує ідеї на лист. Перший час дітям дуже важко потрібно вчитися швидко читати. Один із принципів швидкочитання - вміння вихопити з тексту головне. Деяким учням це дається без особливих тренувань, але є і діти, які не встигають прочитати, почути, осмислити в силу своїх психологічних особливостей. Необхідно уважно подивитися, як розподілити учнів по групах. Існує два варіанти:

1. Зібрати таких хлопців в одну групу і окремо з нею працювати

2. Створити рівноцінні групи.

Я розподіляла учнів за обома варіантами, моя думка найкраще створювати рівноцінні групи. Необхідно кожному учневі дати можливість самому вибрати ту роботу, якої він хотів би зайнятися. Якщо вчитель сам дає дитині завдання, то його діяльність вже не буде такою продуктивною.

Експерти кожної групи самі вирішують, як їм впоратися з запропонованим завданням. Всі читають і знаходять головні ідеї, формулюють їх, обговорюють. Зазвичай записує головні ідеї на загальний лист під диктовку той, хто не вміє швидко читати. Запис йде в міру надходження ідей, слабкий учень встигне їх зафіксувати й осмислити.

На дослідження теми дається певний час (15 хвилин). Потім заслуховуються оратори від кожної групи. Час виступу теж обмежується. Коли виступають оратори, члени інших груп уважно слухають, роблячи позначки основних ідей в робочому зошиті.

Таким чином, в учнів в зошиті з'являється перелік головних ідей параграфа. Якщо все організовано без втрат часу, чітко і правильно, можна виконати величезний обсяг роботи, причому учні працюють весь урок. Урок стає живим, запам'ятовування нового матеріалу досягає 50-70%.

Після цього учні отримують більш складні завдання: скласти схему, простий або складний план, історичний портрет, таблицю.

Перевірка домашнього завдання відбувається теж у групах. На будинок учням дається не тільки вивчення матеріалу параграфа, а й підготувати 3-4 питання з домашньої теми. На уроці сидять навпроти один одного учні задають ці питання по черзі і ставлять один одному оцінки. Урізноманітнити таку перевірку можна цікавими завданнями: пояснити проблемну ситуацію, розгадати історичну головоломку, ребус.

Технологія співробітництва дозволяє поставити особистість школяра в центр всієї системи освіти і виховання. Дитина є безпосереднім учасником процесу навчання. Багато хто вважає, що в сільській школі неможливо проводити роботу в групах. Я вважаю, що це не так, головне вміти правильно розподілити учнів по групах, зацікавити їх. Урок виходить живий. Вивчаючи новий матеріал, учні вчаться не просто переказувати зміст тексту підручника, а й працювати з ним, самостійно вивчати історичну карту і ілюстрації, правильно вживати і пояснювати історичні терміни.

Тепер пропоную проаналізувати сучасні підходи до формування толерантності, компетентності у олбучающіхся. У цьому нам допоможе метод «Шести капелюхів». Перед вами капелюхи різних кольорів. Кожна група вибирає собі по 2 капелюхи. Отже Колір кожного капелюха відповідає стилю мислення і поведінки.

Червона шляпа- висловлює почуття і інтуїцію. Одягнувши червоний капелюх, ви повинні висловити почуття, які відчуваєте, коли вирішуєте проблему формування у дітей дружніх почуттів.

Біла шляпа- інформаційна. Теорія та практика. Звернемося до теорії. Назвіть гри на розвиток розуміння дитиною емоційного стану іншої людини.

Жовта шляпа- логічний позитив. Сформулюйте переваги використання технології співробітництва в освітньому процесі та в своїй роботі по формуванню толерантності у дітей.

Чорний капелюх - Критика. Говорячи і про позитивні сторони, неможливо обійтися і без критичного погляду. Поговоримо про фактори, які негативно впливають на формування навички співпраці у дітей. Педагоги беруть «мікрофон» (будь-який предмет) і розповідають один одному про проблеми, з якими вони стикаються при організації дітей, при навчанні їх співпраці.

Зелена шляпа- Креативність. Як можна використовувати технологію співпраці в режимі дня?

Синя шляпа- управління процесом. Має на увазі системне мислення, організацію творчого процесу.

Перерахуйте прийоми, спрямовані на розвиток співпраці.

рефлексія:

Кожна група фломастером «стріляє» в мішень, т. Е ставить крапку чотири рази (в кожному секторі один раз).

0- Низька оцінка,

5 вище,

10 дуже висока оцінка.

Критерії для оцінювання роботи групи (приблизна табл. Для вчителя)

№ гр. Правильність викладу матеріалу Логіка викладу матеріалу, чіткість Культура викладу матеріалу Додатки інших груп Поведінка в групі, вміння співпрацювати

I

II

III

IV

Критерії для оцінювання виступу від групи

1. Час.

2. Правильність.

3. Доступність викладу.

4. Логіка викладу.

5. Мова.

6. Емоційність.